Must/have to
Привіт, дорогі читачі. Пропоную сьогодні поговорити про борги. Ні, не поспішайте натискати на хрестик, я про повинність загалом, про модальні дієслова.
Відмінності між have to та must:
Яке у вас ставлення до слова «повинен»? Нас в дитинстві так замучили словами «ти повинен» або «тобі не можна», що, я думаю, не у всіх позитивне. Навіть на різноманітних тренінгах виступаючим рекомендують уникати таких слів, як «треба», «повинен», щоб не викликати у слухачів негативних емоцій і відчуттів, що доведеться щось робити проти волі.
Але треба сказати, це слово може виражати різний зміст: мені необхідно, важливо, я настійно рекомендую, я відчуваю моральний обов’язок і так далі. Як ці значення передаються на англійській мові?
Давайте розберемо чим відрізняється модальне дієслово must від have to.
Спробуйте здогадатися чому різниця між ними за прикладами:
I have to work. — Я повинна, мені доводиться працювати.
The air is polluted in Beijing. I must wear a mask. — Забруднене повітря в Пекіні. Я повинна носити маску.
Чому ж ці дієслова відрізняються між собою?
Основна відмінність полягає в тому, що модальне дієслово must носить особистісний характер (внутрішнє повинність, обов’язок). Простіше кажучи, переклад слова “must” звучить як “повинен, зобов’язаний”.
Have to в англійській мові частіше позначає повинність, обумовлене зовнішніми причинами, використовується в ситуаціях, коли хтось встановив ці умови для нас.
Тим не менш, ця різниця не настільки істотна в стверджувальних реченнях. Чого не можна сказати про заперечення:
I don’t have to buy souvenirs. — Ми не зобов’язані (нам не обов’язково) купувати сувеніри.
We mustn’t park here. — Нам не можна паркуватися тут.
Тобто модальне дієслово have to при запереченні в англійській мові означає просто відсутність необхідності (я не зобов’язана, мені не обов’язково щось робити, мене ніхто не примушує), в той час як заперечення з дієсловом must позначає заборону (не можна, заборонено щось робити).
Used to - один із модальних дієслів в англійській мові (або напів-модальних, кому як більше подобається), використовується лише у формі минулого часу. Формула його утворення наступна:
Іменник + used to + Дієслово
Приклад:
Вираз Used to краще не використовувати у заперечних та питальних реченнях, для цього краще використовувати Past Simple. Проте якщо така необхідність виникла, то нижче наведені правила утворення заперечних речень та питальних речень.
Для утворення запереченого речення з використанням звороту used to можна користуватися двома способами. Будьте уважними: оскільки використовується допоміжне слово did, дієслово used використовується у формі теперішнього часу use.Перший:
Іменник + didn’t use to + дієслово
Другий:
Іменник + used not to + дієслово
Для утворення питального речення у used to потрібно допоміжне дієслово do в минулому часі поставити на початок речення (а як і у випадку з питальними реченням, при використанні допоміжного дієслова did форма used to змінюється на use to):
Did + іменник + use to
Або:
Used + іменник + to
Випадки вживання used to
Настав час більш детально розглянути випадки використання виразу used to.
Звичка в минулому
Used to виражає дію, що постійно повторювалася в минулому і набула характеру звички, проте на даний момент вона вже не діє або не є актуальною. Приклади:
Явища в минулому або узагальнення
Used to також може використовуватися для передачі явищ та подій, що були актуальними для минулого (відбувалися в минулому), але вже не відбуваються зараз. Приклади:
Події в минулому, що повторювалися, можна також висловити за допомогою модального дієслова would. Але воно використовується лише у випадках, коли дієслово позначає якусь дію та не є статичним (тобто, з дієсловами to hate, to think та ін. його використовувати не можна).
Немає коментарів:
Дописати коментар