РІВЕНЬ НАДАННЯ ЯКІСНИХ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ В ЗАБЕСПЕЧЕННІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

1. Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Новий Закон України про освіту та новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

- орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

- здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

- володіння іноземною мовою;

- наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

- високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

- вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

- готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

- формованню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Розвиток та практичне застосування комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій здобувачів освіти в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Стратегії розвитку закладу.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностейздобувачів освіти, у тому числі:

· толерантність;

· висока комунікативність;

· творча активність;

· рефлективність;

· емпативність;

· сенситивність.

Сучасний світ – світ інформаційних технологій, доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів wikipedia; користування різноманітними навчальними програмами; електронними підручниками в Інтернеті; участь у оффлайнових та онлайнових семінарах, вебінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проектах; дистанційне навчання; створення власних блогів; віртуальні екскурсії; можливість інтерактивного спілкування з мешканцями будь-якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації тощо. Однією з першочергових завдань закладу освіти є підготовка здобувачів освіти до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Разом з тим успішній діяльності сучасного закладу освіти сприяє інформатизація самого освітнього процесу та управління закладом.

В основу Стратегії розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у освітньому закладі.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах:

· інформаційна й аналітична відкритість, доступність;

· прогнозування;

· гнучкість управління;

· оптимальність функціонування закладу в системі освіти;

· відокремленість функцій управління.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

1) використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі здобуття освіти та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

2) мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

3) наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається, взакладі освіти.

Стратегія розвитку закладу повністю підпорядкована освітній меті - виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвине­ної, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості- громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими - фізично і психологічно, підготовленим до життя. А для цього - будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації , на основі тісної взаємодії в системі «здобувачі осіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

2. Загальна стратегія розвитку закладу

Освіта сьогодні - це становлен­ня людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це оз­начає, що налання освітніх послуг здійснюється не тіль­ки в інтересах держави, а й в інте­ресах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно-компетентнісно-орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпеч­ні умови розвитку дитини, всебіч­но реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядають­ся як компетентність, характерис­тики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педаго­гічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його органі­зації на результат - модель компе­тентного випускника, який сьогодні в школі опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку жит­тєвої компетентності.

Провідна ідея закладу – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров'я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

Проблеми, які ставить перед собою колектив :

1. Фізичний та духовний розвиток здобувача освіти.

2. Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги».

3. Створення сприятливого освітнього середовища, у якому будуть забезпечені умови для творчості та самореалізації учасників освітнього процесу.

Знаходячись на шляху дії програми «Нова українська школа» головним девізом своїм вважаємо висловлювання: «Змінюймось! Інакше перестанемо існувати».

Насамперед потрібно прагнути створити середовище, де формується нова українська школа в якій нова людина, як творча особистість, фізично і духовно досконала. Із перших кроків реформи слід зрозуміти, що в маленькому колективі має бути своя неповторна аура, і найголовніше – повага до учасників освітнього процесу, які прагнуть до надання-отримання якісних знань.

Загальна мета закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

Здійснення цієї мети можливо лише за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.Здоров’я дітей– одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому.

Вважаємо, що людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї часто рівняються інші. Важкий шлях цієї людини, але благородний, адже вона – вчитель. Рівень авторитету вчителя в першу чергу визначає його професіоналізм. Учительська майстерність, педагогічна культура нагромаджуються впродовж всього життя. «Тільки охоплений жадобою знань педагогічний колектив може забезпечити найголовніше, чим повинна жити школа, якщо вона хоче стати вогнищем виховання і освіти…» - ці слова В.О.Сухомлинського вважаємо керівництвом до дії для кожного педагога.

Ми створюємо:

- Сприятливі умови для надання освітніх послуг (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, використання різних методик навчання);

- Оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

- Тісну взаємодію з батьками здобувачів освіти, громадськістю .

3. Філософські засади успіху

1. Ідея розвитку та самовдосконалення

Ще великий український філософ Г. Сковорода на питання «Який шлях веде до справжньої люди­ни?» відповідав: «Пізнай себе, спрямуй себе, створи себе». Адже виховання — це розвиток, а розвиток — це самоствердження особистості. Без самовихован­ня нема виховання. Не тільки знання, а й вихован­ня характеру, почуттів стає першорядною потребою в сьогоднішньому житті, і тому підійти до ідеї само­вдосконалення потрібно як до сенсу життя.

2. Ідея виховних суб'єктних відносин

Феномен їхнього впливу на життєдіяльність особис­тості, а також колективу знайшов своє відображення, обгрунтування й розвиток у філософських трактатах С. Полоцького, Ф. Прокоповича, просвітників О. Духновича, С. Русової, педагогічній спадщині видатних ук­раїнських педагогів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, публікаціях учених-науковців О. Киричука, І. Беха, М. Красовицького та багатьох інших. Саме суб'єктні виховні відносини, як стверджує педа­гогічна наука і педагогічна народна мудрість, виступа­ють першоосновою та найважливішими умовами повно­цінного розвитку особистості дитини, її громадянського становлення, набуття позитивного соціального досві­ду, формування вміння особистості жити й діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим.

3. Ідея поєднання інтересів розвитку особис­тості й розвитку суспільства

Суть соціального замовлення суспільства закладу освіти полягає у вихованні особистості, яка володіє не тіль­ки певною сумою знань, умінь та навичок, а й здат­на активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні.

4. Стратегія любові

Людина починається з любові. Є любов — є люди­на, є життя. Любов — ліки від деградації людства, то­му треба вчити наших дітей любити людину та життя, учити їх жити без насильства і страху, будувати сто­сунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності, тобто треба вчити дітей освоювати найголовнішу, дуже складну і багатогранну науку —науку любові.

5. Стратегія здоров'я

Здоров'я людини — це якість її як біосоціального утворення, характеристика цілісності, здоров'я — показник суспільного прогресу, здоров'я — харак­теристика добробуту народу. Здоров'я визначає по­тенціал працездатності людини та є способом ви­яву її сутності. Бути здоровою — це право кожної людини, це норма і краса, це необмежені ресурси для самовдосконалення та саморозвитку особистості.

6. Ідея виховання на засадах етнопедагогіки та педагогіки народознавства

Видатний педагог Г. Ващенко зазначав, що вихов­ний ідеал відображається не тільки в педагогічних впливах, а й у звичаях народу, його піснях, тради­ціях, особливостях його ментальності. Усе це охоп­лює етнопедагогіка як система поглядів на вихован­ня молодого покоління. В. Сухомлинський називав народну педагогіку живим вічним джерелом педа­гогічної мудрості, зосередженням духовного життя народу. Тому сучасний педагог має поставити перед собою мету поступово відроджувати споконвічну народну педагогіку, плекати в душах дітей паростки національної самосвідомості, утверджувати в їхніх душах і серцях поняття честі, гідності, поваги до рід­ної мови, національних традицій, звичаїв.

7. Ідея виховання на засадах родинної педа­гогіки.

Родинність прищеплює учням основні родинні цінності: працьовитість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до рідного краю, рідної історії, на­роду, любов до порядку, шанування старших, твор­чість слова, знання роду, збереження його честі, де­мократизм стосунків, доброту, подружню вірність та любов.

8. Ідея розвитку життєвої компетентності

Статус людини в суспільстві залежить від неї са­мої: швидкоплинність соціального прогресу, дина­мічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, поси­ленні відповідальності молодої людини за своє май­бутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• науково-методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

• діяльність психологічної служби.

4. Управлінський аспект

Мета: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи школи інноваційні технології.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада школи;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоуправління;

• наглядова рада.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяль­ністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з ви­користанням перспективного планування.. План будується на основі під­готовки інформаційної довідки про школу, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією школи.

При складанні плану використовуєть­ся структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає екс­пертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ла­нок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

5. Методичний аспект

Мета: створеннякомфортних умовдля професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1. Постійний моніторингрівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2. Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

6. Виховний аспект

Мета: сприяння формуванню в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії; розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвитокприродних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; вихованняестетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1. Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Вихованняпочуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

3. Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я.

6. Затвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації

1. Організації і проведення засідань МО класних керівників відповідної тематики

2. Проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти середньої та старшої ланки

3. Організація роботи шкільного самоврядування

4. Проведення класних годин, впровадження на практиці соціо-культурної змістової лінії на уроках.

5. Проведення тижнів, декад, місячників тощо…

7. Психолого-педагогічний аспект

Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

- індивідуальних особливостей;

- здібностей;

- умінь та навичок.

Основні завдання:

1. Створення:

- ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

- умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

- умов для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільне та сімейне виховання на формування:

- стійкої мотивації до нздобуття освіти;

- високої духовної культури;

- моральних переконань;

- трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи:

- діагностики особистісного розвитку;

- ціннісних орієнтацій;

- соціального статусу;

- виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки.

Шляхи реалізації:

1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

- здібностей;

- схильностей;

- потреб;

- відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських зборів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

8. Модель випускника:

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

- має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

- є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомленнявзаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

- уміє критично мислити;

- здатний до самоосвіти і саморозвитку;

- відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

- уміє опрацювати різноманітну інформацію.

9. Фінансово-господарський аспект

Фінансово-господарська діяльність за­кладу здійснюється на основі коштів Дер­жавного та місцевого бюджетів, що надхо­дять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансу­вання закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.

Матеріально-технічне забезпеченняумов реалізації Стратегії розвитку закладу здій­снюється шляхом:

- зміна фасаду закладу;

- впорядкування території закладу;

- добудова до центрального корпусу

- перекриття даху приміщень закладу;

- заміна комп’ютерної техніки;

- поповнення існуючих кабінетів необхідними меблями;

- поповнення бібліотечного фонду;

- заміна меблів у їдальні;

- встановлення територіальних меж закладу;

10. Очікувані результати

Педагоги, як учасники дидактичної підсисте­ми сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологіч­ного, духовного, соціального становлення особис­тості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Для впровадження в закладі особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання в школі створені сприятливі умови:

- освітній процес здійснюється відповідно до навчального плану;

- удосконалюється мотиваційне середовище ди­тини;

- здійснюється допрофільне на­вчання, створюються можливості вибору учнями освітнього профілю відповідно до індивідуальних психофізичних особливостей та особистих поба­жань;

- особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

- підвищується професійна майстерність педа­гогів шляхом проходження сертифікації;

- накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розро­бок тощо);

- здійснюється комп'ютеризація освітнього процесу;

- здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;

- посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров'я;

- упроваджуються інноваційні методи формуван­ня життєвої компетентності учнів;

- проводиться діагностика та моніторингові до­слідження якості освітніх послуг;

11. Принципи діяльності

Принцип гуманізаціїполягає в послідовному поєднанні інтересів учасників освітнього процесу і виявляється у довірі та диференційованому підході до школярів, заснованому на врахуванні й розумінні їхніх індивідуальних особливостей і здібностей, запитів та інтересів, поваги до їх честі і гідності

Майстерність педагога - це не тільки глибоке знання предмета, а й уміння зрозуміти дитину, повага до її особистості, бажання бачити її кращою. Байдужість і пасивність не сумісні з гуманізмом.

Завдання педагога - виявляти та реалізовувати виховний потенціал навчального матеріалу з метою формування гуманних якостей особистості, добирати зміст навчального матеріалу, принципи, методи, форми й способи навчання, які б максимально впливали на емоційну сферу учня, розвиваючи в ньому добрі почуття та прагнення.